Mais músicas de Покам
Mais músicas de Lasta
Mais músicas de KLIM
Descrição
Produtor: Dmitry Klimchuk
Bateria: Dmitry Klimchuk
Compositor: Dmitry Klimchuk
Letra e tradução
Original
Clint Beats.
Сяйво ледь помітне серед тіней. Сутінки ідей лідер. Стало лице бліде побронзовіле.
Хм, дубілець.
Південний вітер ми з граю птахів здійме з сірих покрівель зусамітнених мовчазних будівель у небо літнє, світле, без края вічне.
Гуркіт грози луна крізь те. Бачити себе більше ніде.
Відшукай серед літер те саме таємне місце, непримітне, де можна переховатись інколи деінде. Цей звук щось зовсім інше.
Інший рівень, щось більше, музло різне мені, не заважай слухати скільки влізе.
То чорне, то біле, то чорне, то біле.
Білий рве, коли асфальт квітне, коли в хатах гуля червоний півень. Мій провулок, мій кіт, без сумнівів, одне ціле.
Рукопотискання міцне, залізне, надійне.
Мерехтіння діб суцільне, безповоротно ще один день піде. Паралелепіпед часу знову сече січе, сече січе.
Над прірвою у житі. Жах, як нам жити далі? Ці руки нічого не крали майже.
Ностальгія у моді завжди. Той малий читає, як я у п'ятнадцятому, тільки гірше.
Після мене не буде тиші. Тримаюсь за соломинку світу. Мене заціпило в останньому вагоні сальвії.
Вигляда страшно, як зумер з книгою Макіавеллі.
В моїй келії рідко грає рокстеді. Чотири мигалки пакують забухану леді. Прокинувся весь район.
У вікнах видно цікаві носи. Матюки сполохали сон. Пліток вистачить всім.
На ранок я з'їм хумус і хліб. Мислення кліпове. Палає, як смолоскип серед темряви бісовий.
Ну що ж, попутного вітру мені на шляху у нікуди. Моя реп-одіссея пливе на фанерній трієрі.
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея.
А!
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея. А!
Елегія — ліричний вірш задумливого, сумного характеру.
В античній поезії вірш будь-якого змісту, написаний двовіршами певної форми.
Tradução em português
Clint bate.
O brilho quase não é visível entre as sombras. O crepúsculo das ideias do líder. Seu rosto ficou pálido e bronzeado.
Hum, bronzeador.
O vento sul nos elevará com o canto dos pássaros dos telhados cinzentos de edifícios solitários e silenciosos para o céu de verão, brilhante, infinito e eterno.
O rugido de uma tempestade ecoa através disso. Não se veja em nenhum outro lugar.
Encontre entre as cartas o mesmo lugar secreto, discreto, onde às vezes você pode se esconder em outro lugar. Este som é algo completamente diferente.
Outro nível, algo maior, para mim é diferente, não se preocupe em ouvir o máximo que puder.
É preto, é branco, é preto, é branco.
As lágrimas brancas quando o asfalto floresce, quando o galo vermelho anda pelas casas. Meu beco, meu gato, sem dúvida, são um só.
O aperto de mão é forte, férreo e confiável.
A oscilação dos dias é contínua, outro dia passará irrevogavelmente. O paralelepípedo do tempo tiquetaqueia, tiquetaque, tiquetaque novamente.
Sobre o abismo da vida. Horror, como podemos viver? Essas mãos não roubaram quase nada.
A nostalgia está sempre na moda. Aquele pequenino lê como eu na décima quinta série, só que pior.
Não haverá silêncio depois de mim. Estou me segurando na palha do mundo. Fiquei preso no último vagão de sálvia.
Parece assustador, como uma campainha de um livro de Maquiavel.
Rocksteady raramente é tocado no meu celular. Quatro antolhos embalam uma senhora inchada. Todo o distrito acordou.
Narizes interessantes podem ser vistos nas janelas. As mães perturbaram o sono. A fofoca é suficiente para todos.
De manhã comerei homus e pão. Pensamento em clipe. Queimando como uma tocha na escuridão do diabo.
Bem, bom vento no meu caminho para lugar nenhum. Minha odisseia do rap flutua em uma trirreme de madeira compensada.
Minha odisséia do rap, minha odisséia do rap.
E!
Minha odisséia do rap, minha odisséia do rap. E!
Uma elegia é um poema lírico de um personagem pensativo e triste.
Na poesia antiga, um poema de qualquer conteúdo, escrito em dísticos de uma determinada forma.