Mais músicas de Матвій М.
Descrição
Compositor: Матвій Матвійчук
Letrista: Матвій Матвійчук
Letra e tradução
Original
Матвійко зробить це за єдин раз!
Кохання розбило губу, кров тече, мов юшка. Я на воду, але давить плюшка.
Серед люду почуваюся спаплюженим, напруженим, на музиці одружений чи, може, у полоні.
Рідні долоні можуть вгріти болем, якого вже по горло вистачає.
На крані наливають паливо, яке не лічить рани, вони заживають з часом, точно не одразу.
Дописавши фразу, не зловив екстазу. Пара вух на голові наслухалася джазу.
Новий день, і я теж новий. Сиджу сам у пабі, бо я нездоровий, хворий на ліниву долю.
Можу заробити на ходок в заправці Окко, але місяць працювати тре буде для цього.
Я мов той же брак, що поневолі просить копійчину за свідомий погляд.
Хіба комусь є діло, що я більше не живу у мріях? Хіба комусь є діло до того, що я пишу уміло?
Ростив скилиці на спині, та вони стали тягарем.
Може, на дні та у пітьмі, але, повір, такі ж проблеми, як у тебе. Ми всі однакові чи надто різні? Забув життя, коли пив
Ріслінг.
Тепер мені підходе лише Каберне, та все одно так не боре, як від музла, яке так пре. Заблукав поміж трьох соснах.
Біч ос лав соса, а я люблю її постать, її погляд, її пози, її волосся.
Не дивлячись на рани, вона чисте задоволення. Стосунки - це на легко, хіба якщо ти вже підкорений.
Я на проводі чи, може, на мотузці.
Своїми римами вдягаю семпли в блузки, трохи брудні, але почуєш у відлунні буденної напруги. Обурений від туги, та пішла вона до дупи.
Отримую нову ходу, допивши келих другий.
Не думав, що якась місцина може стати другом.
Може, третій чи четвертий втопить мої нерви, але тут без перерви, якщо навіть не на черзі, насиплю тої решти. Гівна та гілля, краще попілля.
Це моє підпілля, це мої уміння. А якщо не до вподоби, поцілуй мої стопи.
Я пішов, а тобі щасливої дороги. Ау!
Tradução em português
Matviyko fará isso de uma só vez!
O amor quebrou o lábio, o sangue flui como sopa. Estou na água, mas o pãozinho está pressionando.
Entre as pessoas, sinto-me sufocado, tenso, casado com a música, ou talvez em cativeiro.
As palmas das mãos nativas podem esquentar de dor, o que já é suficiente para a garganta.
O combustível sai da torneira, o que não cicatriza as feridas, elas cicatrizam com o tempo, certamente não imediatamente.
Depois de escrever a frase, não peguei o êxtase. Um par de orelhas na cabeça ouvia jazz.
É um novo dia e eu também sou novo. Estou sentado sozinho em um pub porque não estou saudável, cansado de um destino preguiçoso.
Posso ganhar dinheiro como ambulante no posto de gasolina Okko, mas terei que trabalhar um mês para isso.
Sou como a mesma falta que involuntariamente pede um centavo para um olhar consciente.
Alguém se importa que eu não esteja mais vivendo o sonho? Alguém se importa que eu escreva com habilidade?
Suas canelas cresceram nas costas, mas elas se tornaram um fardo.
Talvez no fundo e no escuro, mas acredite, os mesmos problemas que você. Somos todos iguais ou muito diferentes? Eu esqueci minha vida quando bebi
Riesling.
Agora só o Cabernet combina comigo, mas ainda não briga tanto quanto o muzla, que é tão pré. Perdi-me entre três pinheiros.
Maldito seja, mas adoro a figura dela, o visual, a postura, o cabelo dela.
Apesar das feridas, ela é puro prazer. Relacionamentos são fáceis, a menos que você já esteja conquistado.
Estou em um fio ou talvez em uma corda.
Com minhas rimas, uso samples em blusas, um pouco sujas, mas dá para ouvi-las no eco da tensão cotidiana. Indignada de saudade, ela foi para o cu.
Recebo um novo movimento depois de terminar o segundo copo.
Não pensei que algum lugar pudesse se tornar um amigo.
Talvez o terceiro ou quarto afogue meus nervos, mas aqui sem descanso, se não estiver na fila, vou derramar o resto. Merda e galhos, melhor cinzas.
Este é o meu underground, essas são minhas habilidades. E se você não gosta, beije meus pés.
Eu fui e você tenha uma boa viagem. Oh!