Letra e tradução
Original
Один на полі самурай дозволив виронить зв'язок.
Коли з тисяч катувань він обирав її одну.
Коли з болем сам на сам, коли все крики в пустоту, немає жодних міркувань.
Тепер усі шляхи ведуть до дна.
Кровоточать рани, скільки було храмів, які відвідував на своєму шляху?
Ніде нема покою, тільки більше крові я розливав та накрапав ріку.
Немає байдарки на парках, тепер я тону у своєму лайні. А чому?
Бо шлях, що попереду, звісно, важливий, але той, що позаду, мене тягне до дна.
Затягнув знову всі мозольки, е-е-е-е-е!
Сумку набив по три старе лайно.
Намисто затушив світ смолоскип.
Опитній, щоб не бачити кров.
До чорта самообман! Я підпалюю лугом, щоб покрипити більше ран.
Цю ріку не треба висушити раз і назавжди. Попереду ще буде шлях, не треба думать, куди йти. Так!
Чуєш мене, чічаки? Як там було важко, чхати, як воно болить.
Якщо зациклитись на цьому, не знайдеш нових стежок.
І тоді біси самурая, що не може бачити крок в крок, крок за кроком, знову крок.
Піднімаю полум'я над головою, бачу знов: мої рани не такі страшні, щоб не битися далі. Я сильніший сам за себе.
Мені чхати на деталі. Кровоточать рани.
Скільки було храмів, які відвідував на своєму шляху?
Ніде нема покою, тільки більше крові я розливав та накрапав ріку. Немає байдарки на парках, тепер я тону у своєму лайні.
А чому?
Бо шлях, що попереду, звісно, важливий, але той, що позаду, мене тягне до дна.
Tradução em português
Um samurai em campo permitiu que a conexão caísse.
Quando ele a escolheu, uma entre milhares de torturas.
Quando estamos sozinhos com a dor, quando todos gritam no vazio, não há considerações.
Agora todos os caminhos levam ao fundo.
Feridas sangrando, quantos templos ele visitou no caminho?
Não há paz em lugar nenhum, apenas mais sangue que derramei e pinguei no rio.
Nada de andar de caiaque nos parques, agora estou me afogando nas minhas merdas. E por quê?
Porque o caminho a seguir é, claro, importante, mas o que está atrás me arrasta para o fundo.
Puxou todos os calos de novo, uh-uh-uh-uh-uh!
O saco estava cheio de três pedaços de merda velha.
O colar extinguiu o mundo das tochas.
Experiente em não ver sangue.
Para o inferno com o autoengano! Ateei fogo à soda cáustica para estalar mais feridas.
Este rio não deve secar de uma vez por todas. Ainda haverá um caminho pela frente, você não precisa pensar para onde ir. Sim!
Vocês estão me ouvindo, garotas? Como era difícil espirrar, como doía.
Se você focar nisso, não encontrará novos caminhos.
E então dane-se o samurai que não consegue ver passo a passo, passo a passo, passo a passo.
Levanto a chama acima da minha cabeça, vejo novamente: meus ferimentos não são tão terríveis que eu não possa continuar lutando. Eu sou mais forte do que eu.
Eu espirro com os detalhes. Feridas sangrando.
Quantos templos ele visitou no caminho?
Não há paz em lugar nenhum, apenas mais sangue que derramei e pinguei no rio. Nada de andar de caiaque nos parques, agora estou me afogando nas minhas merdas.
E por quê?
Porque o caminho a seguir é, claro, importante, mas o que está atrás me arrasta para o fundo.