Mais músicas de Міша Правильний
Mais músicas de Sasha Chemerov
Mais músicas de Культурні сили
Descrição
Produtor: Саша Чемеров
Letra e tradução
Original
Якщо ти живеш у світі, де все на мазі, де честь та совість не ставлять на терези, де крім тебе та твого его більше нічого нема.
Може ти до цього дня проживаєш дарма, га?
Бо десь за шафою з рожевими поні та левами є ті, хто не хоче тонути за так у побуту морі з проблемами. Ті, хто має привід землі своїй клястися на крові.
В них цих причин дев'яносто дві.
Це є світ, де люди не моляться на бабло та комфорт. Тут світ, де йдуть на бий замість того, щоб йти в ескорт.
Корт тенісний з апельсиновим фрешем давай залишим.
Так, тут тренування теж є, просто вони дещо інші.
Тут інфантильність не продається навіть за безцінь, бо якщо ментально малюк ти, це не значить, що ти в безпеці. Тут дихати важко часто. Так влаштовані війни.
Тут дихати важко. Це для того, щоб всі інші дихали вільно.
Як злива, як лава війна іде кривава.
Мій вибір в цих лавах плекати честь і славу. Бий, бий, бий люди ми, а не раби.
Бий, бий, бий залізні кулаки.
Разом в висоту сірими днями живемо дев'яносто друге життя.
Слабким пізда, чесним повага. Хто на що вчився, як то кажуть.
Те, що ти бачиш з екрану, виглядає трішечки по-іншому наживо.
Нашими називають бійців всі, але чи всі щось зробили для наших?
Бо по містах є багацько фраєрів, які кажуть: "А нашо то? " І ще тут якось похуй на дітей депутатів та інтерв'ю рамінний.
Життя звучить добре, та що робити, коли це увертюра? Ми не куля дура.
Та ні, не завжди то від стрільця залежить.
В когось хобі соплі жувати, але тут не приживається нежить. Весело буває двіжувати, буває не весело зовсім.
Ну тому що життя то не для розваг, якщо ви не поняли досі. Де відвага, де відвага, де відвага?
Там, де дев'ять два, дев'ять два, дев'ять два.
Як злива, як лава війна іде кривава.
Мій вибір в цих лавах плекати честь і славу.
Бий, бий, бий люди ми, а не раби. Бий, бий, бий залізні кулаки.
Разом в висоту сірими днями живемо дев'яносто друге життя.
Tradução em português
Se você vive em um mundo onde tudo está na mesa, onde a honra e a consciência não estão na balança, onde não há nada além de você e seu ego.
Talvez você tenha vivido em vão até hoje, né?
Porque em algum lugar atrás do armário com pôneis rosa e leões há quem não queira se afogar no mar de problemas. Aqueles que têm motivos para jurar pelo sangue de sua terra.
Eles têm noventa e duas dessas razões.
Este é um mundo onde as pessoas não rezam por saque e conforto. Este é um mundo onde as pessoas vão para brigas em vez de escoltar.
Vamos sair da quadra de tênis com suco de laranja.
Sim, aqui também tem treinamentos, só que são um pouco diferentes.
Aqui a infantilidade não se vende nem por nada, porque se você é mentalmente uma criança não significa que você está seguro. Muitas vezes é difícil respirar aqui. É assim que as guerras são organizadas.
É difícil respirar aqui. Isto é para que todos os outros possam respirar livremente.
Como a chuva, como a lava, a guerra é sangrenta.
Minha escolha é nutrir honra e glória nessas fileiras. Bata, bata, bata, somos pessoas, não escravos.
Bata, bata, bata com punhos de ferro.
Juntos, vivemos a nonagésima segunda vida em dias cinzentos.
Fodam-se os fracos, respeite os honestos. Quem estudou o quê, como dizem.
O que você vê na tela parece um pouco diferente pessoalmente.
Todo mundo chama nossos lutadores, mas será que todos fizeram algo pelos nossos?
Porque tem muitos caras nas cidades que falam: “E nós?”
A vida parece boa, mas o que fazer quando é uma abertura? Nós não somos tolos.
Não, nem sempre depende do atirador.
Alguém gosta de mascar ranho, mas os resfriados não criam raízes aqui. Às vezes é divertido se mover, às vezes não é nada divertido.
Bem, porque a vida não é para diversão, se você ainda não percebeu. Onde está a coragem, onde está a coragem, onde está a coragem?
Onde são nove dois, nove dois, nove dois.
Como a chuva, como a lava, a guerra é sangrenta.
Minha escolha é nutrir honra e glória nessas fileiras.
Bata, bata, bata, somos pessoas, não escravos. Bata, bata, bata com punhos de ferro.
Juntos, vivemos a nonagésima segunda vida em dias cinzentos.