Letra e tradução
Original
Я не знаю, хто гріє мене в цією зимою. Я ненавиджу холод.
Мм. Я ненавиджу все, що про нього.
І я став собі поганим, та знайомимось знову. Я буду інакшим.
Обіцяю насправді, мм, обіцяю насправді востаннє.
Я не знаю, коли, та ми маєм з тобою зустрітися ще раз.
І посеред зими закохатися, наче це вперше.
Я не вірю в кохання з першого, другого, третього погляду. Злістю наповнений.
Я не вірю тобі і кожному твоєму слову. Зайве, ну мінус двадцять, та я з тобою не мерзну.
Навіть холодна зима поряд з тобою схожа на весну.
Обличчям в висніг, часу на нас з тобою безліч. Я покажу свій всесвіт, я віддам тобі всесвіт.
Не залишай мене самого, я буду з тобою чесним. Опинимось в джунглях ми разом, та треба ще більше.
Не залишай мене самого, я був тихим вже десь рік.
Зранку піду з дому, не вернусь ніколи. Ніколи знову моє серце замерзає.
Не дивись на мене так, ніби ти мене кохаєш. Знову один одному знову не знаю як.
І що було між нами, ага, покаже лише час. Після перших сніг мені потрібен поцілунок.
Без усіх навколо, нас обох дратують люди. Двадцять два температура, між нами нічого не буде.
Крім моєї голові, все, що в ній я не плутав.
Я віддам тобі всесвіт.
Tradução em português
Não sei quem está me mantendo aquecido neste inverno. Eu odeio o frio.
Hum. Eu odeio tudo nele.
E fiquei mal comigo mesmo, mas vamos nos encontrar de novo. Eu serei diferente.
Eu prometo realmente, hum, eu realmente prometo uma última vez.
Não sei quando, mas temos que nos encontrar novamente.
E se apaixonar em pleno inverno, como se fosse a primeira vez.
Não acredito em amor à primeira, segunda ou terceira vista. Cheio de raiva.
Eu não acredito em você e em cada palavra que você diz. Que pena, menos vinte, mas não estou com frio com você.
Até o inverno frio parece primavera com você.
Com a cara na neve, temos muito tempo para você e para mim. Vou mostrar meu universo, vou te dar o universo.
Não me deixe em paz, serei honesto com você. Acabaremos juntos na selva, mas precisamos de mais.
Não me deixe sozinho, estou quieto há cerca de um ano.
Sairei de casa pela manhã, nunca mais voltarei. Nunca mais meu coração congelará.
Não olhe para mim como se você me amasse. Novamente, não sei como.
E o que houve entre nós, sim, só o tempo dirá. Depois da primeira neve preciso de um beijo.
Sem todos por perto, nós dois ficamos irritados com as pessoas. Vinte e duas temperaturas, não haverá nada entre nós.
Exceto minha cabeça, não confundi tudo nela.
Eu vou te dar o universo.